Вінниця-75 років!

  Вінниччина. У цьому слові для кожного з нас злилися століття мужності і звитяги, віки з козацькою шаблею в руках і селянським плугом у натомлених долонях. У цьому слові вчувається стогін тисяч наших співвітчизників, закинутих недолею на невільницькі торжища Європи і Азії, на турецькі галери і в колимські в'язниці. Зі слізьми на очах і мукою на вустах переходила ти з епохи в епоху, земле моя плодюча і грозовійна. Та не було і немає такої зловісної сили, яка змогла б висушити джерела твоєї життєдайності і замулити серце твоєї любові. На чорному хлібі історії виростають онуки Богуна і Залізняка, щоб розпочати літопис третього тисячоліття.

  Рідна земле! Любимо тебе у весняному цвіті, коли в кожній вишневій пелюсточці золотіє бджола, а світ пахне медами і сповнюється молодою жагою.