Вінниччина. У цьому слові для кожного з нас злилися століття мужності і звитяги, віки з козацькою шаблею в руках і селянським плугом у натомлених долонях. У цьому слові вчувається стогін тисяч наших співвітчизників, закинутих недолею на невільницькі торжища Європи і Азії, на турецькі галери і в колимські в'язниці. Зі слізьми на очах і мукою на вустах переходила ти з епохи в епоху, земле моя плодюча і грозовійна. Та не було і немає та кої зловісної сили, яка змогла б висушити джерела твоєї життєдайності і замулити серце твоєї любові.